Ліна Костенко. Нас убивають поодинці, смерть виглядає випадкова. Лише за те, що українці, що свої звичаї і мова. Загинув Білозір у Львові, і не здригнулась Україна. Співав пісні на рідній мові, у тім була його провина. Звідки взялися оці пси, ці кровожерливі шакали? Здавалося, пройшли часи, коли за слово убивали. Згадай-но, як у них рука, піднялась на страшне безумство, Повішали Івасюка і видали за самогубство. Згас Симоненко, як свіча, бо на заваді було слово. Вмер від побоїв палача, побили ніби випадково. Загинув Стус у таборах, за Україну, її долю. Кати тремтіли, мали страх, та не зламали його волю! Здавалося - пройшли часи, та це не можна забувати. Бо знову бродять підлі пси, і нас продовжують вбивати. Лише по тому, смерть кому, була потрібна Чорновола, Не важко зрозуміть чому, вона не була випадкова. І хто віддав команду: Фас, Гонгадзе вбити всімвідомо. Але за дурнів мають нас і брешуть нагло і свідомо. В Одесі вбили юнака, кого ця звістка зачепила? Максима Чайку смерть така, теж випадкова підкосила? Убили просто лиш за те, що вболівав за Україну, Любові почуття святе, йому поставили в провину! Отож, яку державу нам, вдалося ніби збудувати, Що дозволяє хижим псам, нас вибірково убивати? І на чиїй сторожі пси, і хто намітив нову жертву? Тому ще не прийшли часи, коли природньо можна вмерти. Тож не мовчи, бо загризуть, а виламай кола із тину! Без тебе псів не розженуть! Без нас не звільнять Україну!

Літній відпочинок

 Літо – це прекрасна нагода для того, щоб стати романтиком!

«Я так люблю, коли заходить сонце. Давай поглянемо, як воно сідає за обрій!»
Маленький принц