Національна премія України імені Тараса Шевченка

Комітет Національної премії України імені Тараса Шевченка оголосив переможців 2017 року. Про це заявив член Комітету премії, літературознавець і видавець Ростислав Семків, передає  Українська правда. 

У номінації "Література, публіцистика, журналістика" переміг поет Іван Малкович. Премія присуджена за книгу віршів "Подорожник з новими віршами". 

Розстріляна і знищена родина Крушельницьких. Сидять (зліва направо): Володимира, Тарас, Марія (мати),Лариса і батько Антін. Стоять: Остап, Галя (дружина Івана), Іван, Наталя (дружина Богдана), Богдан. Це фото стало символом знищення більшовицьким режимом української інтелігенції

Ліна Костенко. Нас убивають поодинці, смерть виглядає випадкова. Лише за те, що українці, що свої звичаї і мова. Загинув Білозір у Львові, і не здригнулась Україна. Співав пісні на рідній мові, у тім була його провина. Звідки взялися оці пси, ці кровожерливі шакали? Здавалося, пройшли часи, коли за слово убивали. Згадай-но, як у них рука, піднялась на страшне безумство, Повішали Івасюка і видали за самогубство. Згас Симоненко, як свіча, бо на заваді було слово. Вмер від побоїв палача, побили ніби випадково. Загинув Стус у таборах, за Україну, її долю. Кати тремтіли, мали страх, та не зламали його волю! Здавалося - пройшли часи, та це не можна забувати. Бо знову бродять підлі пси, і нас продовжують вбивати. Лише по тому, смерть кому, була потрібна Чорновола, Не важко зрозуміть чому, вона не була випадкова. І хто віддав команду: Фас, Гонгадзе вбити всімвідомо. Але за дурнів мають нас і брешуть нагло і свідомо. В Одесі вбили юнака, кого ця звістка зачепила? Максима Чайку смерть така, теж випадкова підкосила? Убили просто лиш за те, що вболівав за Україну, Любові почуття святе, йому поставили в провину! Отож, яку державу нам, вдалося ніби збудувати, Що дозволяє хижим псам, нас вибірково убивати? І на чиїй сторожі пси, і хто намітив нову жертву? Тому ще не прийшли часи, коли природньо можна вмерти. Тож не мовчи, бо загризуть, а виламай кола із тину! Без тебе псів не розженуть! Без нас не звільнять Україну!

Літній відпочинок

 Літо – це прекрасна нагода для того, щоб стати романтиком!

«Я так люблю, коли заходить сонце. Давай поглянемо, як воно сідає за обрій!»
Маленький принц

Поріг тесту ЗНО з української мови склав 23 тестових бали

25 травня експертна комісія Українського центру оцінювання якості освіти встановила поріг "склав/не склав" для тесту зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури, який у 2016 році дорівнюватиме 23 тестовим балам. Відповідне рішення комісії було прийняте під час засідання, що відбулося у Міністерстві освіти і науки.

Усі учасники тестування, результат яких дорівнює або є вищим за визначений поріг, матимуть можливість використати отримані результати під час участі у цьогорічній вступній кампанії довищих навчальних закладів.

26 травня мають бути оголошені результати отримані учасниками зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури та ухвалені таблиці відповідності тестових балів рейтинговій оцінці за шкалою 100-200 балів за виконання тесту з української мови і літератури.

Як відомо, результати ЗНО з української мови і літератури також будуть враховані, як державна підсумкова атестація за шкільний курс з української мови. Експертна комісія також затвердить таблицю відповідності тестових балів оцінкам за шкалою 1-12 балів.

Максимальна кількість балів, яку мав можливість набрати учасник ЗНО, правильно виконавши всі завдання сертифікаційної роботи з української мови і літератури, дорівнював 104 тестовим балам.

БАЛАДА ПРО ВИШИВАНКУ 
  

Колисала Україна cвій козацький рід,

В росах пестила.вмивала, випускала в світ.

 Вітер бавиться в діброві, гомонять лани,

Виростали чорноброві красені - сини.

 А коли важка година стала на поріг.

Одягла їх Україна в світлий оберіг.

 -Захисти від шабель сина барвами краси! -

Промовляла Украна крізь сльозу роси.

 Стугоніла від навали зранена земля,

Кров"ю маки проростали, плакали поля...

 У запеклому двобої вижили сини,

Поверталися герої з клятої війни.

-Здрастуй,матінко-Вкраїно, Батьківський поріг!

 А навкруг - лише руїни... Захитався світ...

Кущ калини залишився у пустім дворі,

І сини йому вклонились низько до землі.

Сорочина в плямах крові, від шабель сліди,

 У людському тліла горі, барви відцвіли...

Піднялася Україна - волі дивний світ,

 Оновилась сорочина, відродився квіт.

Той,що мати колисала, пестила в полях,

І дрібним дощем вмивала вільна,наче птах...

Трагічною сторінкою увійшла в літопис історії кримськотатарського народу його масова  депортація, здійснена партійно-державним керівництвом СРСР. У ніч з 17 на 18 травня 1944 р., згідно з постановою Державного комітету оборони СРСР від 11.05.1944 р., з Криму почали депортувати кримських татар, звинувачених у «зраді батьківщини».  На НКВС покладався обов’язок закінчити виселення кримських татар до 1 червня.

За найбільш вірогідними оцінками істориків, депортації зазнали понад 194 тисячі кримських татар. 24 червня їх долю розділили понад 15 тисяч греків, 12,4 тисячі болгар, 9,6 тисяч вірмен.

Число спецпереселенців поповнилось у 1945 р., коли, по закінченні війни солдати й офіцери, які воювали з фашизмом, теж були оголошені «зрадниками» і направлені на заслання, до своїх сімей.

Кримських татар депортували у віддалені райони Сибіру, Уралу, Середньої Азії, де вони опинилися без документів, в умовах комендантського режиму, без права пересування навіть з метою пошуку загублених при виселенні сімей.