Жив він у селі Верхівні на Київщині у своєї коханої Еви (Евеліни) Ганської, з котрою одружився в Бердичеві у 1850 році, за кілька місяців перед своєю смертю.
О. Бальзак у своїх листах до родини подає загальні риси українського життя, зокрема, торкається господарських відносин, ґрунту, підсоння, рослинності України, згадує першорядну фабрику сукна у Верхівні і т.д.
«В царстві квітів і зелені» — як називає О. Бальзак Україну – є багато контрастів і див:
«Країна ця дивна з того погляду, що поруч з надзвичайним блеском бракує в ній самого необхідного комфорту»
«Не можна уявити собі просторів та врожаю на цих землях, котрих ніколи не гноять і на котрих щороку сіють жито».
Про здібности українців до куховарства Бальзак пише:
«Можливо, що мені вдасться Вам подякувати за цю приятельську послугу, як Ви приїдете на Україну, в цей рай земний, де я запримітив уже 77 способів приготовлення хліба, що дає високу ідею про винаходи населення комбінувати самі прості речі. Чи так воно само й на Литві? Готуєте Ви там каші на 77 відмін?» (лист до п. Ширковичевої з 29. XI. 1848).
Про Київ О. Бальзак писав:
«Я бачив північний Рим, місто православ’я з 300 церквами, багацтвами Лаври, св. Софії, степів. Цікаво раз побачити, Маємо тут цікавий союз роскоші й мізерії. Такий спектакль дає Київ... На протязі 15 або 20 днів контрактів (ярмарку) у Київ приїздять зі всіх кутів Росії, буває такий рух у справах, забавах, що неможливо, щоб я описав тобі, або ж кому іншому... Я бачив на контрактах у Київі чудесні килими в такому роді, як мені дала в останньому році п. Г. і між іншими річами 12 стільців чудового виробу. Але ж усе це було в такій ціні, що прийшлось відмовитись».
Про українських жінок Бальзак зауважує:
«Молоді дами бувають на балах в сукнях королівської роскоші, далеко більшої від усього того, що можна побачити в Парижі... Вони руйнують чоловіків своїм вбранням…»
Немає коментарів:
Дописати коментар